ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні педагогічної ради

Комишанської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №26 Херсонської міської ради

Протокол №2     від 24.11.2020 

 
 
 
Шкільна профорієнтаційна програма «ПРОФІ»
Комишанської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів №26 Херсонської міської ради
на 2020-2023 роки

ШКІЛЬНА ПРОФОРІНТАЦІЙНА ПРОГРАМА «ПРОФІ»
Комишанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №26 Херсонської міської ради
на 2020 - 2023 роки
Загальні положення
1.1.   Мета програми:
·        забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання молодіжного безробіття;
·        розширення знань здобувачів освіти  про перспективні напрями економічного розвитку міста та області;
·        орієнтація учнівської молоді у виборі діяльності на потреби регіонального ринку праці;
·        підвищення престижу робітничих професій.
1.2.   Головні завдання в профорієнтаційній роботі:
·        допомогти учням виявити професійно значущі якості та здібності, де б вони могли максимально самореалізуватися;
·        спрямувати учнів на  самопізнання, власну активність як основу професійного самовизначення;
·        формувати вміння зіставляти свої здібності, знання, інтереси з вимогами до професії;
·        забезпечити розвиток професійно необхідних якостей особистості;
·        зосереджувати увагу на усвідомленні учнями профорієнтації як життєвої, повсякденної необхідності.
1.3. Принципи програми:
·        комплексний характер профорієнтаційних послуг;
·        узгодження інтересів особи та суспільства через ринок праці;
·        діяльністний підхід до визначення професійної придатності;
·        доступність професійної та іншої інформації стосовно можливостей вибору чи зміни професії, форм навчання і працевлаштування;
·        конфіденційний та рекомендуючий характер висновків профконсультацій та профдобору.
         Основним об’єктом  профорієнтаційної діяльності є учні школи.
2. Актуальність
Роль практичної профорієнтації в нашій країні набуває особливої актуальності та значущості. Ці послуги все більше користуються попитом у населення. Чому? Світ професій став більш диференційованим, кількість напрямів роботи збільшилась у рази. Робити професійний вибір стало складніше. Прогнозується часткове безробіття, зникнення деяких професій, можливе перепрофілювання.
Сьогодні сформована довіра до профорієнтаційних і психологічних послуг; продовжує формуватися розуміння у необхідності профорієнтації в молодому та дорослому віці; профорієнтацію школярів частіше ініціюють батьки, перед якими стоїть питання вибору вищої освіти для своєї дитини; дорослі частіше звертаються для вирішення питань з професійних проблем, перепрофілювання, здобуття нової освіти, а також щодо кар’єрного консультування. 
3. ЧОТИРИ ПІДХОДИ ДО ПРОФОРІЄНТАЦІЇ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПІДХІД
Мета – забезпечити різноманітною достовірною інформацією про сучасні професії, навчальні заклади та організації, які надають робочі місця, про ринок праці та про те, як планувати свою кар’єру.
Приклади:

• освітні виставки, дні відкритих дверей, ярмарки вакансій;

• зустрічі з фахівцями, представниками різних вишів та організацій;

• презентації, семінари, присвячені профорієнтаційній тематиці.

Стрімко розвивається Інтернет, широке й постійно обновлюване джерело інформації про все, включаючи професії, виші й організації-роботодавці. Є все для самостійного пошуку інформації, головне – це вміти шукати й чітко розуміти, що ж їй потрібно.
Приклади

• довідники, статті в ЗМІ, відеоматеріали;

• сайти, що містять інформацію про навчальні заклади, описи професій, корисні статті, рейтинги вишів і спеціальностей, огляди ринку праці;

• пошукові системи в Інтернеті – «банки вакансій» для пошукувачів і роботодавців, інтернет-форуми.

ДІАГНОСТИКО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ПІДХІД
Максимальна результативність цього методу досягається завдяки індивідуальній консультації психолога за результатами тестування. Діагностико-консультаційні методи застосовуєтьсяв профорієнтації школярів та їх батьків для вибору профілю навчання, навчального закладу, професії, сфери діяльності,
Приклади:

• інтерв’ю-співбесіда та анкетування;

• профорієнтаційні тести й комплекси тестування, які оцінюють потенціал обстежуваних та їхні професійно важливі якості (компетенції);

• профорієнтаційне та психологічне консультування;

Ми повинні навчити  користуватися інформацією та приймати на її підставі рішення. Це неможливо без достатнього рівня саморозуміння, без навичок аналізу складних ситуацій з багатьма варіантами й факторами вибору. Як правило, цілком достатньо результатів тестування й бесіди з психологом.  
 
РОЗВИВАЮЧИЙ ПІДХІД
Його мета – формування різноманітних знань, умінь і навичок, необхідних для опанування тієї чи іншої професії та успішного працевлаштування. Розвиваючий підхід актуальний  для учнів. До таких форм розвиваючих методів належать профорієнтаційні тренінги; тренінги особистісного зростання; тренінги підвищення навчальної та трудової мотивації.
Приклади:

• тренінги та майстер-класи, які розвивають окремі компетенції, необхідні для успішного опанування професією або для   оптимізації навчання;

• ділові  ігри, які дозволяють приміряти на себе різноманітні професійні ролі та відтворити ситуацію трудових стосунків і рішень специфічних задач у групі;

• тренінги з розвитку комунікативних здібностей та самопрезентації;

• навчальні консультації, які формують навички ефективного пошуку роботи, складання резюме, самопрезентації та адаптивної поведінки на сучасному ринку праці.

• психотехнічні вправи, які розвивають навички саморегуляції;

АКТИВІЗУЮЧИЙ ПІДХІД
Мета – формування внутрішньої готовності до самостійної та усвідомленої побудови свого професійного життєвого шляху.  Основна особливість цього підходу полягає в тому, що шляхом використання елементів гри, нестандартних питань і провокацій викликати цікавість до проблематики професійного самовизначення, по-новому подивитися на звичні явища, примусити задуматися про себе, про видимі та приховані особливості професій, про життєві цінності та їхні зв’язки з передбачуваним шляхом професійного розвитку. Саме ці роздуми та відкриття дозволять більш усвідомлено робити вибори.
4.  План заходів по реалізації  Профорієнтаційної програми на 2020-2023 р.
Початковий (1-4-ті класи)
     Мета: ознайомлення учнів у процесі позакласної і позашкільної освіти з різними професіями, формування початкових трудових умінь і навичок в освітній галузі «Я досліджую світ» (природнича, громадянська, історична, соціальна та здоров’язбережувальна галузі), «Мистецтва» (предмети музичне та образотворче), «Технологічна галузь», «Інформатична галузь», «Фізкультурна галузь» (предмети фізична культура та хореографія).
     Зосереджуючи увагу на особистісно зорієнтованій моделі освіти, класоводи та вихователі ГПД на основі психологічних досліджень реалізують виховний процес так, щоб кожна дитина мала змогу отримати найбільше інформації про сучасні професії.
Теми занять.
-   Збираємо врожай. Від зернятка до хлібини
-   Хто що робить
-   Від молока до сиру
-   Світ сучасних професій
     Виховний напрям реалізується через організацію і роботу гуртків для учнів молодшого шкільного віку. У школі функціонують гуртки: «Шашково-шаховий», «Шкіряний м’яч», «Виготовлення сувенірів», «Дизайн-клуб», вокальний «Х-фактор», хореографічний «Радість».
Пізнавально-пошуковий (5-8-мі класи)
     Мета: формування ціннісних орієнтацій, мотивація самопізнання, установки на активність у самовизначенні, розвиток умінь робити вибір профілю освіти, здібностей до самоаналізу й самооцінки.
     Профорієнтаційна робота в середній школі здійснюється на пізнавально-пошуковому рівні.
     Уже з 5-го класу проводити години спілкування, ділові та рольові ігри, у процесі яких учні ознайомляться з різними професіями, їхніми характеристиками, зустрічі з працівниками лікарні, торгівлі, поліції, агропромислового комплексу.
     На курсах за вибором учні матимуть можливість вивчати математику, інформатику. Усе це сприяє розвитку природних задатків і є орієнтиром у подальшому виборі професії.
    Починаючи з 7-го класу, проводити первинну діагностика професійних інтересів, інтелектуального розвитку для подальшої допрофільної підготовки. На основі діагностичних даних проводити консультації з батьками, учителями для ефективного вибору напряму допорофільної підготовки.
     З 8-го класу в  школі починати допрофільну підготовку, де учні поглиблено вивчають українську мову та історію, діють факультативи з інформатики.
      У 8-9-му класах здійснювати діагностично-консультативний  підхід за результатами тестування. Найбільш ефективними та популярними серед учнів будуть інтерв’ю-співбесіда та анкетування; профорієнтаційні тести й комплекси тестування, які оцінюють потенціал обстежуваних та їхні професійно важливі якості (компетенції); профорієнтаційне та психологічне консультування.
Базовий рівень (9-11-ті класи)
    Для формування різноманітних знань, умінь і навичок, необхідних для опанування тієї чи іншої професії та успішного працевлаштування, застосовуємо розвиваючий та активізуючий підходи.
     Наприкінці 9-го класу проводяться дослідження рівня розумового розвитку, професійних схильностей, самооцінки, ціннісних орієнтацій, академічної успішності. На основі цих досягнень та предметного тестування обирається профіль навчання.
     Співпраця з закладами вищої освіти та закладами професійно-технічної освіти; з ДНЗ «Херсонське вище професійне училище сервісу і дизайну» за окремим планом.
      Знайомство старшокласників з брошурою «Визначення професійної зрілості здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти» та  профорієнтаційним буклетом для молоді.
5. Очікувані результати
Реалізація Програми сприятиме:
- підвищенню якості та конкурентоспроможності робочої сили, зростанню зайнятості та зменшенню безробіття серед молоді;
- оптимізації процесу формування трудових ресурсів, подолання дисбалансу між попитом і пропозицією робочої сили, який склався на ринку праці;
- створенню необхідних правових, організаційних, технічних та інформаційно-методичних передумов для професійної самореалізації молоді;
- гармонійному розвитку особи, оптимізації процесу її соціально-професійного становлення, вихованню патріотичного ставлення молоді до своєї країни;
- профілактиці правопорушень серед неповнолітніх;
- задоволенню потреби підприємств, організацій та установ області у кваліфікованих кадрах;
- підвищенню соціального статусу робітника в суспільстві та відновленню престижу робітничих професій та спеціальностей;
- цілеспрямованому і систематичному проведенню роботи з професійної орієнтації учнів загальноосвітніх шкіл;
- підвищенню рівня інформаційно-роз’яснювальної роботи з батьками щодо професійного самовизначення учнів.